Три роки поспіль я зустрічала одних і тих самих чоловіків. Різні обличчя, одна і та сама схема: спочатку увага, компліменти, подарунки, потім повна втрата цікавості, інтимних стосунків. Задивляння на на інших. Потім натяки: «мабуть, треба тобі менше їсти», «гарно було б схуднути». За цим — відверта зневага. Я йшла. Починала знову. І знову те саме. Я стала думати: а взагалі існують нормальні чоловіки?
Якщо існують, чому вони мене не бачать?
Це вже зараз я розумію, що коли людина довго почувається не так як хотілось би — у своєму тілі, у своєму житті — вона починає приймати менше. Менше вимагати. Менше очікувати. Погоджуватись на те, що дають. Не тому що вона слабка. А тому що десь всередині є відчуття: «ну а що я можу претендувати на щось більше?».
Я жила з цим відчуттям роками. І не помічала як вони впливають на все — включаючи те, кого я впускаю в своє життя.
Це тепер я розумію, що проблема була далеко не у вазі. Скажімо, не тільки у вазі. Але зайва вага була дуже помітним симптомом того, що всередині мене давно накопичилося: невпевненість у собі. Постійна самокритика. Звичка ставити всіх навколо вище за себе. І переконання, що спочатку треба стати “достатньо хорошою”, а вже потім дозволяти собі бути щасливою.
Саме тому всі мої спроби схуднути закінчувалися однаково. Я сиділа на дієтах, починала нове життя з понеділка, купувала абонементи в спортзал, але надовго мене не вистачало.
Мені здавалося:
💭 От схудну — і стану щасливою.
💭 От схудну — і з’явиться впевненість.
💭 От схудну — і зустріну нормального чоловіка.
І цим загоняла себе у пастку відкладеного життя ще більше.
Все почало змінюватися після знайомства з Ірою Вовк. Я прийшла до неї з єдиним запитом — схуднути. Але саме тут вперше почула, що зайва вага дуже часто є наслідком, а не причиною. Що багато жінок роками борються з тілом, хоча насправді потрібно працювати з тим, що відбувається в голові.
Поступово я почала дивитися на себе по-іншому. Перестала жити в режимі постійної боротьби. Навчилася чути себе, а не тільки критикувати. І тоді сталося те, чого я не могла досягти роками.
Вага почала йти.
Без виснаження.
Без жорстких заборон.
Без ненависті до себе.
У результаті я схудла на більш ніж на 15 кг. Але найцінніше навіть не це.
Разом із зайвими кілограмами повернулася енергія. З’явилася впевненість. Зникло відчуття, що я недостатньо хороша для щасливого життя. Я пішла на танці, почала подорожувати. В мене з’явились справжні близькі подруги. Я почала помічати що мені подобається і дозволяти собі це.